Колись, коли мине років ріка, Коли наш час у безвісти мине, На тиху згадку втраченим рокам: Ви скажете, ви скажете: "А він любив, любив мене". І в найтихішу ніч проснеться час, І прямо в очі ніжний сум війне... Вже догоратиме чужих чекань свіча, Згадаєте, згадаєте: "А він любив, любив мене". На перепуттях стомляться віки, І досвід літ довірою майне, А ви згадаєте, згадаєте рядки, Давно, давно, давно, давно... "А він любив, любив мене...