А час не жде, а час біжить, Як берегами річка бистра, Туга під серцем защемить, В душі ми юні, товариство. Он літо стало на поріг, Весняну книгу прочитало, Не мало задумів, доріг, Думок зосталося не мало! Приспів: Коли ж сягнем своїх верхів | В останню мить на перевалі, | Ми запитаємо в синів: | Скажіть, сини, а що там далі? | (2) І через нас летять роки, Майбутнє робиться колишнім, Є в книжці віку сторінки, Куди життя усе запишем. І низину, і висоту, Там ні на що не буде знижки, Не тратьмо пору золоту, Бо час не перепише книжки. Приспів. (2)