А нині я на скіпочку зітлію. Лягли на душу люті холоди. Прости і проведи, свята Маріє, Крізь чорну ніч вселенської біди. Тремтить обріз в руці несамовитій, Хлопчини очі гаснуть золоті, Бо навіть переможці завжди з битви Когось несуть додому на щиті. Моя Вкраїна в горі і недузі Вогнями й кров'ю випалена вщерть. Мої живі, мої полеглі друзі, Лише не смерть, молю, лише не смерть! Он котрий раз все крутять на екрані Як пада долі, зводиться і знов... Хлопчина юний. Йде війна з тираном... Але не кров, молю, лише не кров... Я знаю, що в героїці жертовній Є нетутешна і страшна краса, Та я прошу, хоч трішечки любові Тут на землі, і там на небесах. Святая мати, вічна, милосердна, Молю тебе прости і проведи Своїх дітей, натхненних і упертих Крізь чорну ніч вкраїнської біди!