А ніч така місячна, духмяна!.. Блаженна ти, хоч з Богом говори, Зашарілась вишенька рум'яна - Їй місяць співає із висоти... Від пахощів квіту душа хмеліє... На крилах летить до синіх гір. Чуєш, я люблю тебе, Маріє!.. Нам літо мережить казку із гір... Стою під зорепадом в цю мить, Вдихаю у зореквіт білі ночі, А душа до тебе, мила, зорить, Щоб цілувать твої уста дівочі... Вийди до мене в зелений гай, Де троянди цвітуть для кохання. Глянь, як квітне зорями тихий рай, Падає зірка, несе нам вітання... Я щасливий, коли ти зі мною! Дивлюсь у небо, як в очі твої!.. Хочу у осінь іти з тобою, Зустріти разом літа золоті!..