Пробач мені, що для твоєї долі Не принесла жаданого тепла. І наші очі ніби захололі, Душа немов дощами протекла. Проба мені, що я не та, не звідти, Звідкіль чекав ти на любов свою. І не цвітуть рожеві наші квіти, Які колись посіяли в гаю. Приспів: Те, що прожито, пережито, До серця пам'яттю пришито - Не забувається таки. Підемо ми у різні боки І, може, там знайдемо спокій, А може, може, навпаки. Пробач мені, що не діждався дива, Яке, напевно, кожен довго жде. Мабуть, із іншою ти б став щасливим, Але зі мною - де те щастя? Де? Пробач мені, що ми з тобою різні, Інакше бачим радість і біду. Пробач мені, що, може, і запізно, Але я йду, з твоєї долі йду. Приспів.