А я така собі файна, Як та ружа - ясен цвіт, А за мною леґіники в'ються, Як барвіночки на пліт. Заглядають мої очі У люстеречко води, Та тобі сказати хочу: Ти до мене не ходи! Приспів: Не шукай чарівного зілля У зеленім гаю, Не тобі я посеред літа Квітів назбираю. Не чекай променів гарячих Від серденька мого, Не шукай стежечки-мережечки До мого порогу. Моє серденько вже знає, Що належить не тобі, Бо я щиро леґіня кохаю, В кого очі голубі. Не чаруй мене словами, Не даруй мені зірки. Я для нього вечорами Вишиваю рушники. Приспів. А я собі, наче квітка, Що розквітла у гаях. Усміхнусь до тебе я привітно, Та не буду я твоя, Бо мене у казку дивну Леґінь кличе молодий. Ти забудь мою стежину І до мене не ходи! Приспів.