Хто з вас не хотів би любити?
Підніміть руку, опустіть очі.
Хто з вас не засинав одиноко,
Не вмирав у пустелі без неї?
Хто з вас життя не хвалив?
Не тому, що красиве,
А тому, що любити хотів?
Хто з вас не дивився на звірів,
І, що б вони не робили,
Вірив їм?

Я і так одна.
Я і так одна.
Не забирай.
Я і так одна.
Я і так одна.
Не забирай.

Хто з вас не сварився на себе
За слабку волю, за малу віру?
Хто з вас не губився у вирі
І не вертався додому – вірити?
А можна з тобою посидіти?
Важко думати тільки про себе.
Більше не можу. Дай мені руку.
Нам же лишився всього один день.

Я і так одна.
Я і так одна.
Не забирай.
Я і так одна.
Я і так одна.
Не забирай.