І остання ніч плаче за вікном
Де усе знайоме, де любив і ріс
Де ходив малим, все, що кликав тому
Душу спогади спалюють вогнем
Бють по серцю кантом
Завтра станеш ти брат...

І ти нікуди не тікаєш, ти просто ідеш
Бо сам ніколи не знаєш де загубиш - знайдеш
Щоб не ходити по колу
Не диитись на то саме
Тебе вже не зупинять навіть сльози мами
І щоб не бачити з екрану знайомих облич
Які розказують як жити, знають в чому річ
Їм не важливо хто ти, нецікаво де ти
Вони давно живуть на своїх власних планетах
Ти закриваєш очі, ти рахуєш хвилини