Павло Зібров - Я вам не кажу прощай
Я дарував пісні –
Тобі, глядач мій
Я за любов тобі,
Я щиро вдячний
Ти крила дав мені
Натхнення й слави
І квіти запашні,
І оплески гучні.
І крики «Браво!»
Ти посмішки вогнем
Запалив мене
І мою душу.
І кожному із вас
В розставання час
Я сказати мушу.
Приспів:
Ви – вічна моя любов,
Ви – світла моя печаль,
І щоб зустрітись знов,
Я вам не кажу прощай.
Я вам не кажу прощай,
Ти – ти не кажи прощай,
Ви – ви не кажіть прощай,
Ми – ми нерозлучні знай.
Як море без води
Без сонця небо
Я, любий мій глядач,
Ніхто без тебе.
Хай швидко час пливе
Та за звичаєм
Вам, глядачі мої,
Побачення нове
Я призначаю.
І хай бринить сльоза
Я дивлюсь в цей зал –
В щирі ваші очі
І глядачам своїм
Юним і старим,
Я сказати хочу.
Приспів:
Ви – вічна моя любов,
Ви – світла моя печаль,
І щоб зустрітись знов,
Я вам не кажу прощай.
Я вам не кажу прощай,
Ти – ти не кажи прощай,
Ви – ви не кажіть прощай,
Ми – ми нерозлучні знай.
|
Я дарував пісні – Тобі, глядач мій Я за любов тобі, Я щиро вдячний Ти крила дав мені Натхнення й слави І квіти запашні, І оплески гучні. І крики «Браво!» Ти посмішки вогнем Запалив мене І мою душу. І кожному із вас В розставання час Я сказати мушу.
Приспів:
Як море без води
Приспів: |
|
|---|