Ти від лютої зими
Затуляла нас крильми,
Прихилялася теплим леготом
Задивлялася білим лебедем,
Диво-казкою
За віконечком,
Сива ластівко,
Сиве сонечко.

Сад вишневий на порі,
Повернулись журавлі.
А мені, як до зорі,
Долітати на крилі
Все до тебе, як до вічної зорі.

Там, де ти колись ішла,
Тиха стежка зацвіла
Матіолою вечоровою,
Житом-долею світанковою,
Диво-казкою,
Юним соняхом,
Сива ластівко,
Сиве сонечко.