Знаєш тільки там, де мій храм
Я могла би залишатися собою на вічно
Знову не закінчена гра
На повторі боротьба протиріч навіщо?
Стіни, що сцілювали сотні разів
Старий керамзіт в перемішку з бетоном
І з гулом і тоном, тут спогадів тонна
Та всеодно вдома.Чуєш? Я вдома
Постріл - промах
Знову кличе ціль значить я готова
І що там далі? те що і залік
Між порожніх вулиць чи в повнім залі
Що я залишаю за собою тільки хтоб це знав
Там я падала до долу й піднімалась з дна
Збирала по крупинці своє справнє я
Плям нема та не звести їх колір аж ніяк

І я все відпускаю не хочу тримати
Всередині зла
Ми не ідеальні, то просто кривої
То рівно на злам
Побачене вчора це досвід сьогодні
Для нового дня
Сховаю тихенько це в серці. і я ...

і я, я, я, я, я
Залишаю свій дім
Я, я, я, я,
Залишаю все в нім
Я, я, я, я,
Лечу подимох в вись
Я, я
Не дивитимусь вниз
Не дивитимусь

Я, я, я, я,
Залишаю свій дім
Я, я, я, я,
Залишаю все в нім
Я, я, я, я,
Лечу подимох в вись
Я, я
Не дивитимусь вниз
Не дивитимусь

Я іду з Богом, там за рогом, відображення моє між цих камер,
в горлі - комом, в пляшці – кава, мов реклама comfy – я усім цікава (цікава, цікава)
Ти будеш дивитись на мене, як завжди, в середині щось одізветься,
Більше ні слова, я вставши піду собі далі, куди так веде мене серце
Готова до змін, я пірну з головою, залишиться тільки ім’я (моє ім’я!)
Все інше сховаю, десь тихо за ребрами, і я…

Я, я, я, я,
Залишаю свій дім
Я, я, я, я,
Залишаю все в нім
Я, я, я, я,
Лечу подимох в вись
Я, я
Не дивитимусь вниз
Не дивитимусь
…